Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

31.05.2011|17:15|Буквоїд

Галина Вдовиченко: Я читаю книжку тоді, коли виникає бажання взяти до рук саме цю книжку

На питання «Що читати?» відповідає письменниця Галина Вдовиченко.

 

Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні? 

Дитина каже на ноти «піанініни гляділки» - і дорослим зрозумілі ці наївні лексичні новоутворення. Але щоб пів-роману було написано такою мовою - від персонажа, який погано знає англійську мову? І щоб читач від того ще й задоволення отримував... Саме такою «викривленою» мовою написаний роман американського письменника Джонатана Сафрана Фойєра «Повна ілюмінація». Васілій Арканов геніально переклав цю книжку російською. А українського перекладу наразі немає, це був би екзамен на вищу категорію фаховості - перекласти такий текст. Мені усе «пішло» у цьому романі - стиль, герої,  сюжет, мова, підтексти, іронія, те, що він має «двох в одному» авторів. І не в останнє чергу - від того, що троє у машині, не рахуючи пса, подорожують Західною Україною...

Я читаю книжки не тоді, коли «як? ви цього ще не читали?», а тоді, коли виникає бажання взяти до рук саме цю книжку, або коли вони самі потрапляють мені на очі.

От не змогла пройти повз старої зачитаної «В країні дрімучих трав» Володимира Брагіна, купила її разом із кількома іншими книжками продавця-букініста. А пояснення просте: колись у шкільній бібліотеці, на абонементі, мені не дали додому три книжки, бо можна було видавати лише по дві, і я відклала саме цю книжку до наступного разу, а наступний раз випав лише тепер. Я пізнала її обкладинку з-поміж кимось вже добре люблених книжок. Мені подобається мова - переклад українською, але перекладача чомусь ніде не згадано, а я завжди на це звертаю увагу.

З мемуарів - «Сторінки мого життя» Франсуази Саган. Ось маленький уривок. «Дванадцять раз я переписувала початок, кожного разу - по сто сторінок (усі ці начерки збереглися) - загалом - 1100 сторінок (...), і я не впевнена, що залишила у книзі найкращі з них...».

Кухня письменника у цьому есе відтворена у правдивій «красі».

З «нашого» за останній рік найбільш «моїм» став «Ворошиловград» Жадана.  


Повільно читаються «Сенека. Моральні листи до Луцилія» у перекладі Андрія Содомори - буквально по одному листу, гомеопатичними дозами.

І кілька книжок з категорії жорсткої, місцями - шокуючої, прози сподобались мені за останній час. Чак Паланік, найбільше - «Бійцівський клуб». Чарльз Буковскі «Жінки». Брутальну чоловічу прозу, якщо вона талановита, сприймаю краще, аніж якісні жіночі «сюсі-пусі».  

Що плануєте прочитати?

Стос претендентів до читання росте й росте, і ще чекатиме. Тому що коли своє виходить на фінішну пряму, активне читання згортається до мінімуму. Закінчую роман і тому зараз усе інше - в стороні. А коли допишу, першою розкрию одну з трьох книжок: роман «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук (переклад Божени Антоняк), або роман Йозефа Рота «Йов» (переклад Юрка Прохаська), або збірку романів та повістей Фрідріха Дюрренматта «Суддя та його кат» (на тій же книжковій розкладці куплений) - у перекладі Катерини Гловацької та Олекси Логвиненка. І дочитаю «Пляж» Алекса Гарланда (переклад Олесі Сандиги), «Клясу» Павла Вольвача, «Дуби і леви» Івана Андрусяка...   

Що б Ви радили почитати іншим?  

«Емаус» Алессандро Барріко. Ян Пауль Гінріхс «Lemberg-Lwow-Львів. Фатальне місто». Якщо давно не гортали «Свято, яке завжди з тобою», «Острови в океані» - та будь що Хемінгуея! - раджу знайти його на полиці, і відкрити. Перевірити, як ви його зараз сприйматимете.

Для дітей підказала б купити п´ять книжок Свена Нордквіста з серії про Петсона та Фіндуса (переклад зі шведської Галини Кирпи, малюнки автора), Філіпа Пуллмана «Опудало і його слуга» (переклад з англійської Дмитра Стельмаха) та книжки про Мумі-тролів Туве Янсон у перекладі Наталі Іваничук. Для дітей є дуже багато цікавого. Це - перше, що згадалось.



Додаткові матеріали

30.05.2011|07:21|Re:цензії
Божена Антоняк: Рекомендую «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук
29.05.2011|10:57|Re:цензії
Тетяна Трофименко: Фанатам сучасної української психологічної прози раджу книжку Наталки Сняданко «Гербарій коханців»
27.05.2011|18:36|Re:цензії
Михайло Бриних: Не існує книжок, які б можна було радити всім
26.05.2011|15:27|Re:цензії
Анатолій Дністровий: Мертві краще написали за живих
25.05.2011|12:22|Re:цензії
Дмитро Дроздовський: Раджу всім перечитати «Державця» Макіавеллі, «Ричарда ІІІ» Шекспіра і «Проби» Монтеня
23.05.2011|17:21|Re:цензії
Віталій Портников: Книжка, написана в певній місцевості - або про певну країну – «оживає» на тлі цієї країни
20.05.2011|04:20|Re:цензії
Ірина Шувалова: «Не втомлююся рекомендувати Сєрґєя Чєґру»
18.05.2011|07:34|Re:цензії
Олег Вергеліс: Раджу почитати Олександра Баріко
11.05.2011|09:07|Re:цензії
Таня Малярчук: «Томисько «Ботакє» Тараса Прохаська гріє душу»
09.05.2011|10:15|Re:цензії
Володимир Рутківський: Любіть творчість Олександра Гавроша
07.05.2011|07:53|Re:цензії
Олена Марінічева: «З нон-фікшену я б порадила книгу німецького філолога Віктора Клемперера «Мова Третього Рейху»
04.05.2011|07:19|Re:цензії
Стронґовський: Сподобався роман Артура Клінава «Шалом»
28.04.2011|07:22|Re:цензії
Станіслав Вишенський: «Насамперед, раджу читати вірші»
26.04.2011|07:40|Re:цензії
Катерина Хінкулова: Раджу твори Каті Мєтєліци — дуже смішно та іронічно
21.04.2011|07:41|Re:цензії
Любов Якимчук: «Радити читати – це як радити, яку білизну вдягнути»
18.04.2011|10:58|Re:цензії
Оксана Луцишина: Читаю або дуже вишукану літературу, або романи про зомбі чи голлівудських дружин
09.04.2011|12:29|Re:цензії
Тетяна Щербаченко: Раджу прочитати «Зеленый шатер» Уліцької
07.04.2011|13:40|Re:цензії
Дана Рудик: «Записки самасшедшого» – біопсія злоякісної пухлини сучасного суспільства»
30.03.2011|12:00|Re:цензії
Костянтин Коверзнєв: «Серед нас живуть два геніальні поети – Станіслав Вишенський і Василь Голобородько»
26.03.2011|10:55|Re:цензії
Пилип Селігей: «Рідко читаю видання, яким не виповнився рік, – чекаю доки спаде ажіотаж»
24.03.2011|07:26|Re:цензії
Сашко Лірник: «Якщо відчуваю що книжка «не йде» – кидаю її»
20.03.2011|09:59|Re:цензії
Станіслав Цалик: Раджу прочитати «Украинский национализм: ликбез для русских»
18.03.2011|07:40|Re:цензії
Григорій Гусейнов: «Порадник з мене нікудишній, але я точно знаю, що ті, хто постійно читає журнал «Кур’єр Кривбасу», у виборі ніколи не помиляться»
15.03.2011|13:42|Re:цензії
Марія Шунь: «До прози в мене не таке пієтетне ставлення, як до поезії»
09.03.2011|10:08|Re:цензії
Наталя Пасічник: «Одні книжки старіють, інші завжди залишаються актуальними»
11.03.2011|12:03|Re:цензії
Григорій Семенчук: «Чапаев и Пустота» — обов’язковий device до будь-яких психопрактик
02.03.2011|08:14|Re:цензії
Олександр Гаврош: «Відкриваю для себе українську дитячу літературу»
25.02.2011|10:38|Re:цензії
Дмитро Чекалкін: «При виборі книги орієнтуюся на улюблених авторів»
23.02.2011|07:10|Re:цензії
Світлана Пиркало: «Записки українського самашедшого» - не прозовий дебют, а дебют полеміста чи соціального коментатора
21.02.2011|07:15|Re:цензії
Юрій Андрухович: Раджу обов’язково прочитати «Ґоттланд» Маріуша Щиґела
10.02.2011|22:51|Re:цензії
Сергій Жадан: Рекомендувати до прочитання книжки – справа невдячна
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери